Поддержать украинских военных и людей, пострадавших из-за войны

Тяжелая атлетика
| Обновлено 13 августа 2016, 10:29
5749
2

Олександр ПЕЛЕШЕНКО: «Я не здамся і доведу, що є найкращим»

Український важкоатлет розповів про свій виступ у Ріо

| Обновлено 13 августа 2016, 10:29
5749
2
Олександр ПЕЛЕШЕНКО: «Я не здамся і доведу, що є найкращим»
Getty Images
Важкоатлет Олександр Пелешенко став п’ятим у ваговій категорії до 85 кг. 22-річний атлет зірвав мозоль у першій спробі поштовху, що не дозволило продемонструвати йому результат, на який він націлювався. В інтерв’ю кореспонденту Sport.ua одразу після завершення змагань Олександр запевнив, що продовжить шлях до своєї мети у найближчі  чотири роки. 
 
- Олександре, ви боролися до останнього, але 212 кг у поштовху взяти не змогли. Чого не вистачило? 
- Занадто багато сил було віддано у тренувальному процесі, вагу притримував, перельоти, акліматизація - це все впливає. Уже під час змагання дуже багато сил віддав на ривок. На поштовх вийшов дещо в’ялим. Та ще й мозоль зірвав у першій спробі на 210 кг. З часу  чемпіонату Європи, на якому я отримав одразу дві травми в останньому підході – мікро-надрив стегна і надрив плечової  сумки -  минуло 3 місяці. Лікувався місяць. Попри травму, у травні ще й рекорд України «зняв».  Можна сказати, що за 2 з половиною місяці додав у сумі 13 кілограмів до свого ж національного рекорду. Наче й непогано, але цього замало. Я очікував не менше «бронзи».

- Причина того, що не підняли 212 кг - у фізичній втомі чи у психології? 
- Питання у  техніці. Десь не попав у рух. Спочатку начебто й вийшло, але з середини руху розслабив спину і спереду все наче зупинилося. У нас технічна вправа. Ми не силові, у нас практично сама лиш сила  не потрібна.  Тут трохи відхилився, на  сантиметр-два, і все – вагу не взято. 
 
- Ваші суперники дуже ризикували,  багато хто міг заробити «баранку»…
- Не сперечатимусь, мене дуже здивував румун. Він мені програв на Європі.  А зараз я додав 13 кг, а він ще більше - 20!  Сильний суперник. Значить,  на наступний чемпіонат будемо готуватися, щоби дати йому фору, щоби ще більше розігнатися. 
 
- Ви націлювалися підняти у сумі 400 кг?  
- Я націлювався не на 400,я націлювався з тренерами йти, боротися із суперниками, як мінімум, чіплятися за «бронзу», але сьогодні - не мій день, значить, будемо ще чотири роки чекати. Я незадоволений виступом.  І хоча мене підтримав мій тренер, але я сказав і собі, і друзям: рано чи пізно я доведу всім, що я – найкращий, і здобуду титул олімпійського чемпіона. Я не здаюся.  
 
- Хто, на вашу думку, був фаворитом до змагань?
- У мене немає фаворитів. Я йду змагатися із суперниками, а не стояти на колінках, кажучи: «ось який молодець цей атлет, що  більше за мене підіймає». Я просто прагну перемагати своїх суперників. Боротися з ними на рівних. Сьогодні він олімпійський чемпіон, а завтра ним можу бути я. Штанга – це технічний вид. Один раз оступився - і можеш різко опуститися з першого місця на п’яте або, навпаки, з п’ятого на перше піднятися. Сьогодні виграв іранець, завтра може виграти китаєць, а післязавтра, може, й я. А якщо даєш слабинку, то тебе просто розтопчуть. 
 
- Сашко, сьогодні була дуже сильна підтримка трибун під час ваших виступів. Ви чули її?
- Я це дуже добре відчував. Особливо у ривку я виходив, це так мені підіймало дух. Я повертаю голову і бачу - всі здійнялися на ноги і скандують «Україна!». Це було дуже приємно і натхненно. Я просто виходжу й думаю: «Не можу не підняти, стільки людей прийшло підтримати, вони мене навіть особисто не знають, але вболівають, бо я – український спортсмен». Я був дуже приємно здивований, коли побачив, що третина залу – українці. 
 
Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, Ріо-де-Жанейро
Источник Sport.ua
Оцените материал
(1)
Сообщить об ошибке

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите

Настроить ленту
Настройте свою личную ленту новостей
Комментарии 2
Введите комментарий
Вы не авторизованы
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
berlinec
Да ты и так просто красавец.Просто элементарно не хватило опыта.Спасибо за пережитые эмоции.
radiosun
Маестро браво, красава!